Архів позначки: Неділя 3-тя

Неділя 3-тя по Зісланні Святого Духа.

Шукайте перше … що саме? Про те, як запитання повертають ясність у життя

Loading

Якщо життя в хаосі, тоді порядку нема. Якщо є порядок, тоді має бути послідовність.  Послідовність – це початок і те, що має бути наступним, похідним.
Для нас, віруючих в Бога людей, початком всього є Бог, для поган початком може бути все видиме і видумане, окрім правдивого Бога.
Саме початок, основа нас різнить між собою, показує відмінність між віруючими в Бога і безбожниками.
Ми можемо робити одні і ті ж самі речі, але основа є інша.
Як це визначити?
Все дуже просто: потрібно дати самому запитання.
Наприклад: Чому я це роблю? Яка причина? Хто мене надихає до цього?
Якщо відповіддю є Бог, тоді початком є Бог, якщо є інша відповідь, тоді виникає наступне питання для нас, а де тоді є Бог? Читати далі Шукайте перше … що саме? Про те, як запитання повертають ясність у життя

I як же Бог дивиться на цей світ? – це нарікання чи вияв бажання?

Дорогі брати і сестри, бути учнем Ісуса означає: Його зустріти, почути Його поклик і піти за Ним, а далі починається диво.
Ми можемо зауважити, як як у нас починаються відбуватися зміни.
А все починається з того, що ми починаємо бачити цей світ так, як це бачить Бог!
Не раз ми чули як люди кажуть: “як Бог на це все дивиться?”
Можливо вони не зауважують, що в цьому вислові ставиться незамінний акцент на тому, щоб Бог подивився цей світ так, як ми бачимо! Бо ми бачимо його не дуже таки добре. Може саме тому цей вислів говориться, зітхаючи!? Такий песимізм є наслідком того, що ми у звертаємо велику увагу на недосконалості, тобто на те, що нам не до вподоби.

А так, як ми ж ми самі недосконалі, тому не бачимо досконало всієї картини творіння. Це у свою чергу породжує у нас неправильні висновки, на яких ми потім будуємо своє життя. І не забуваймо, що таких, як ми цілий світ… Читати далі I як же Бог дивиться на цей світ? – це нарікання чи вияв бажання?

Не клопотатися сучасній розвинутій людині?

Дорогі браття і сестри у Христі Ісусі, чути слова Христа з Євангелії від Матея 6, 22-33, щоб не клопотатися, сучасній людині не зовсім зрозуміло. Може вухами ми їх чуємо, але серцем кажемо, що це неможливо. Чи Христос помилився? Чи може ми відійшли так далеко від Христа, що Його слова можемо поставити під сумнів. Та все ж де є ця трудність сучасної людини у прийнятті слів Євангелії, яка для багатьох християн стала дорогою спасіння.

По-перше, що життя сьогоднішньої людини побудовано на клопотах: ми завжди маємо чим журитись, нам завжди чогось не вистачає, у нас завжди мають бути проблеми, бо то таке життя – як ми кажемо не раз. І коли все добре, то нас це вже насторожує. Зауважмо, ми вже звикли жити журячись, і це стало «нормальним». Хоча десь глибоко в нашому серці ми відчуваємо, що може бути по-іншому. Коли зупинимось і поглянемо на наше життя зі сторони, то зауважимо також, що багато є зайвого, саме це нас відволікає від мирного і спокійного життя. За уважимо, що багато штучного нам нав’язують і це відволікає нас від основних цінностей радісного життя. Прикладом є багато новизни так званого сучасного прогресу, якому ми жертвуємо багато нашого часу і сил. Так виходить, що ми самі собі створюємо зайві клопоти і звикаємо до такого клопітливого життя, і потім нарікаємо, що важко жити. Читати далі Не клопотатися сучасній розвинутій людині?

Чи можемо двом богам молитися?

Дорогі браття і сестри у Христі, в Євангелії від Матея (Мт. 6, 22-33) ми чуємо поучення нашого Спасителя про наше духовне життя, яке поєднується із матеріальним. Ісус співставляє одне і друге, показуючи першенство у пошуці Царства Божого, у шуканні Божої волі, служінні Богові, у довірі Отцю небесному.
Коли нам дехто каже, що ми ”народженні, щоб працювати”, бо не праця приносить гроші, а гроші дають тобі добре життя – тоді ми бачимо, що ця ідея суспільства – це є скрите рабство! В якому стаєш невільником, але саме головне, що у тебе просто не вистачає часу на інше, на найголовніше: особисте життя, сімейну радість, вільний час з друзями. Складається враження, що у цей час все зводиться до того, щоб ми клопотались, переживали, всі свої думки звернули лише до того, як вижити серед такої напруги між тим, що є і що від мене вимагають, що я хочу.
В такому стресі приходимо до Бога і просимо, щоб Він вирішив наші проблеми, які самі собі натворили. Хіба це є правдива молитва? Хіба вона нас перемінить, якщо наші прохання є звернені лише на те, що Бог перемінився?

Бог ніколи не змінить Свого задуму! Бо лише Його задум гарантує людині правдиве щастя! Читати далі Чи можемо двом богам молитися?

Шукати Боже царство разом чи кожен сам по собі?

Loading

Шукайте перше Царство Боже  та його справедливість, а все те вам докладеться.
Дорогі браття і сестри,   у  Євангелії від Матея 6:22-33 Ісус показує нам простоту життя в довірі до Бога. Прожити життя, щоб виконати Божий задум –  це ж так просто!
Бог хоче, щоб ми були щасливі, тобто щоб ми жили у блаженстві і допомагали в цьому нашим ближнім.
Можливо дух цього світу заохочує нас, щоб ми жили задля роботи, багатства, прогресу у науці, задля покращення політики, економіки, технологій і т.д. Але, яка це виходить задблудженість, якщо все це робиться ціною того, що людина потім почувається нещасливою!? Якщо людина потім все своє життя жертвує задля так званого “щастя”? А скільки нещастя сталось задля тих цілей, що мали би нас зробити щасливими? Читати далі Шукати Боже царство разом чи кожен сам по собі?