Хай Бог тебе благословить

Збірка дописів по розділу 'Проповіді'

Хочеш бути любленим? Тоді стань ближнім, люблячи…

Дорогі браття і сестри, Євангеліє Луки 10, 25-37 нам розповідає про зустріч законовчителя із Ісусом. Відразу вражає те, що сам будучи учителем, він звертається до Христа «Учителю», даючи йому запитання про вічне життя. І хоч той мудрагель спокушаючи питав, наш Учитель показує себе справжнім учителем, бо не провокується і не дає готової відповіді відразу, а допомагає віднайти її. Спочатку запрошує до пригадки Святого Письма, а далі запрошує поглянути на життєву історію. Адже Бог діє в історії Людини. В кожній історії людини є ознаки присутності Бога, Його присутність є часто тиха і невидима, але з явними знаками Любові.

По любові між собою – пізнають, що ви мої учні

Той назвав його “Учителем”, але чи Ісус назвав його Своїм учнем? Любов стає основним критерієм бути учнем Ісуса, бути з Ним. Дві заповіді Любові є не тільки дорогою до Божого Царства, але вже є Божим Царством тут на землі, хто увійшов у це Царство, той вже відчув присмак раю. Учні Ісуса знають, що таке рай. Прочитати все »

Такі різні між собою, а перед Богом такі єдині!

Дорогі браття і сестри, читаючи історію з Євангелії від Луки  (Лк.8,41-56) про уздоровлення кровоточивої жінки та воскресіння дочки начальника синагоги, ми можемо зауважити, що ці дві різні історії, насправді творять одну єдину історію, яка поєднується Самим Богом.
Так, це була історія Бога, котрий зустрічає страждущих людей, що зустрічаються біля Нього і стають частиною Його великої історії. У цій зустрічі поєднані два різних світи. З однієї сторони – чоловік, в якого трудність із 12-річною дитиною, а з іншої – жінка, яка стільки ж років страждає. Обоє вони на порозі смерті. Він, голова синагоги – відома і публічна особистість, а вона – та, котра вимушена ховатись від усіх, приречена на забуття ще за життя. Він поважний та шанований чоловік і за нього переживають інші, а вона самотня постійно ходила з думкою, чи ще комусь потрібна?
Так, у них було спільне – біль, страждання, страх… Але таке хіба об’єднює? І навіть, якщо так, то це хіба буде на довго? І таке “страждаюче” єднання до чого приведе?
Важливо зауважити, що вони, і подібні їм, не мали багато шансів зустріти одне одного у звичайному житті. Це щось дивовижне! До Бога приходять люди такі різні, що у звичайному житті не зустрілись би ніколи. Але вони зустрілись. Їхня віра привела до одного джерела милосердя – до Христа. Вони шукали Його і зустрілись між собою. Бог уміє поєднувати!

Така історія може нам пригадати Церкву – спільноту людей, які зібрані в ім‘я Бога. Прочитати все »

Єдності є різні, краще вибирати ту, що з Богом

Дорогі браття і сестри, історія про визволення опанованого злими духами (Євангеліє від Луки 8, 26-39.)звертає нам увагу на нищівну силу об’єднаних між собою духів, які мають на меті лише одне: знищення! Доказом цього є падіння з кручі у безодню. Тепер можемо лише уявити, яких мук зазнав той чоловік, перебуваючи під тиском зла. Тварини не змогли чинити опір і загинули.

Зрозумілим є бажання чоловіка залишитись з Ісусом, піти з Ним. Адже той, хто пізнав Спасителя, розуміє свою неміч і свою потребу у постійній єдності із Ним. Господь це бажання бути з Ним цінить і поручає йому більше – місійну справу: “Вернися додому й розкажи все, що Бог зробив тобі! Той так і зробив”.

Ось така є різниця між тим, хто в минулому зв’язував своє життя із силами темряви, які людину віддаляли від всіх, робили її заляканою і страшною, знищували в ній все людське, і людиною, яка зустріла Спасителя, котрий повернув їй людський образ, повернув її «до дому». Прочитати все »

Поглянути, щоб зустрітись. Зустрітись, щоб спасти один одного…

Дорогі браття браття і сестри, історія про багача і жебрака Лазаря запрошує нас звернути увагу на відстань, що можемо мати між заможними і потребуючими.
Вражає, що ця відстань вимірюється таким словом як «співчуття». Саме воно стає дієвим, коли погляди зустрічаються.
Не треба мати страху подивитися в очі іншого, того, хто може різнитися від тебе, твого становища, твого стилю життя. Прочитати все »

Відкрити коло взаємної доброти, як це Бог зробив задля нас

Дорогі браття і сестри у Христі, уривок (Луки 6, 31-36.), який починається словами: «Як бажаєте, щоб вам чинили люди, чиніть їм і ви так само!» є частиною Нагірної проповіді Ісуса, яка починалась словами про Блаженство: «Блаженні ви…»

На цій горі стояли всі: Учитель та учні. І мабуть, тоді вони вперше почули, що вони є щасливі, блаженні! Навіть тоді, коли цілий світ кричав: які ви нещасні! Але Ісус, дивлячись на них: говорив їм про блаженство, в яке вони увійшли! Це блаженство приходить є не від того, що ти маєш, але від того, що ти відчуєш погляд Бога на собі, відчуєш себе любленим.

Наступні поучення як і апостолам, так і нам, дали розуміння, що є потреба передати цю любов іншим. У цьому можна буде побачити різницю між правдивими віруючими в Бога, учнями Христа, та поганами, тобто безвірками, або ж тими, котрі визнають існування Бога, але не дозволяють сповнитися Божій волі, як це сталось у випадку ізраїльського народу, що закрився у собі: «Устами почитають, а серце далеке».

А тепер ми, котрі називаємо себе християнами, якщо не побачимо цю різницю, то яка буде нам заслуга?
Яка є різниця між нами і тими, які не є християнами? Як часто закидають нам, що ми не подібні на Свого Учителя-Христа! Прочитати все »